Медіація - це процес, коли третя нейтральна особа, яка називається медіатором, допомагає людям вирішити свої конфлікти. Медіатор допомагає сторонам взаємно розуміти одне одного та шукати компромісні рішення, які задовольнять обох. У медіації важливо слухати одне одного, спілкуватися відверто та шукати способи вирішення проблеми без суду.
Історичний аспект надає можливість зрозуміти, що виникнення конфліктів в усі часи було поширеним явищем. Такі конфлікти виникали в усіх типах взаємовідносин, вирішувались різними способами.
Початок медіації йде з часів великої депресії в Сполучених Штатах Америки, яка була у 30-х роках двадцятого століття. У той час призначенням медіації було вирішення конфліктів у сімейних і трудових відносинах, а також застосування медіації сприяло припиненню масових заворушень у суспільстві. Медіація набула свого поширення і в країнах Європи, таких як Німеччина, Франція, Італія, та інших країнах. Звертаючись до етимологічного походження терміна «медіація», слід дійти висновку, що її ототожнюють із посередництвом між певними суб’єктами. Ефективність медіації визнана європейським співтовариством — більшість документів Ради Європи та Директив ЄС рекомендують впровадження медіації як основного методу альтернативного врегулювання спорів. Характерною рисою сучасного етапу розвитку державного управління у судовій системі є перехід від конфронтаційної до дискурсивно-змагальної форми правосуддя, основним поняттям якої є примирення.
Чому медіація не настільки популярна в Україні як в Європі? Український менталітет може бути уражений історичними та культурними чинниками, зокрема підходом радянського союзу до вирішення конфліктів. Спадщина радянської системи правосуддя, де влада мала переважаючий вплив, а індивідуальні права та свободи були обмежені, може призвести до відчуття недовіри до процесу медіації та переговорів.
Багато українців можуть бути звиклими до того, що конфлікти вирішувалися за допомогою авторитарних методів, де одна сторона була чіткою переможницею, а інша - переможеною. Цей підхід може впливати на відношення до медіації, яка базується на принципах співпраці, взаєморозуміння та пошуку взаємовигідних рішень для всіх сторін.
Також, український менталітет може бути затронутий іншими факторами, такими як страх втрати контролю, невпевненість у власних здібностях у вирішенні конфліктів, або традиційне уявлення про справедливість та правосуддя.
Проте, з розвитком суспільства та зростанням усвідомлення про важливість мирного вирішення конфліктів, український менталітет може зазнати змін. Гарний приклад побідної популяризації є послуги психолога. Ще 5 років тому це було дивно почути від друзів чи родичів щодо зустрічцей з психологом. Це, як мінімум, означало що в тебе є проблеми, які ти сам не можеш вирішити. Натомість, сьогодні, це вже популярний тренд працювати зі своїм ментальним здоровям. Тому, сподіваємося, що і медіація, як сучасний альтернативний спосіб вирішення конфліктів набере широких обертів та маштабів, а ніж одразу звернення до суду.
