Впровадження регулювання ринку віртуальних активів на території України є вкрай актуальним питанням, враховуючи їх широке сприйняття серед населення. На момент написання, Україна не має чинного спеціального законодавства щодо віртуальних активів, проте вже було прийнято Закон України про віртуальні активи (Закон про ВА), який набере чинності з дня набрання чинності законом України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій із віртуальними активам №7150 від 13.03.2022, який ще не було розглянуто та прийнято Верховною Радою України.
Відповідно до Закону про ВА, віртуальні активи можуть бути забезпеченими та незабезпеченими. В залежності від своїх характеристик віртуальна валюта може підпадати, як під один, так й інший тип віртуального активу. Втім, в цьому Законі також зазначається, що віртуальні активи не є засобом платежу на території України та не можуть бути предметом обміну на майно (товари), роботи (послуги). Тож єдиним законним платіжним засобом на території України залишається гривня. Не так давно в Україні відбулась передача нерухомості від одного власника іншому в обміну на криптовалюту Ethereum, однак з моменту набуття чинності Закону про ВА подібні операції стануть неможливими й віртуальні валюти в Україні будуть відігравати суттєву роль лише у венчурному інвестуванні як звичайних фізичних осіб, так і, цілком доцільно припустити, юридичних осіб.
Хто буде регулятором ринку ВА? До моменту набрання чинності Законом про ВА, віртуальні активи в цілому, та криптовалюти зокрема, не підпадають під жоден режим регулювання, в тому числі, вони не можуть вважатися цінними паперами. У криптовалюти відсутні ознаки документа та емітента, а саме: не має установленої форми документа з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, не має визначення взаємовідносин емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та не передбачає виконання зобов’язань за таким цінним папером, а також можливості передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.
З прийняттям Закону про ВА, який встановлює основні правила ринку, регулювання віртуальних активів починає набувати все більш чітких контурів. Закон поділяє ВА на незабезпечені (до таких відносяться криптовалюти) та забезпечені. До другої групи відносять у тому числі емітовані резидентами України фінансові ВА, забезпечені валютними цінностями, та фінансові ВА, забезпечені цінним папером або деривативним фінансовим інструментом. Під забезпеченням віртуального активу розуміється посвідчення ним майнових прав, зокрема прав вимоги на інші об’єкти цивільних прав. Забезпечення віртуальних активів не є забезпеченням виконання зобов’язання. Під посвідченням майнових прав розуміється підтвердження права власника забезпеченого віртуального активу вимагати об’єкт забезпечення.
Об’єктом забезпечення віртуального активу є інший об’єкт цивільних прав, права вимоги на який посвідчує такий віртуальний актив. Об’єкт забезпечення віртуального активу визначається правочином, згідно з яким такий віртуальний актив створено. Майнові права, зокрема права вимоги, на об’єкт забезпечення віртуального активу передаються набувачу такого віртуального активу. Законом про ВА визначено, що державне регулювання у сфері обороту віртуальних активів здійснюють Національний банк України (НБУ) та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Їх повноваження розділені за видом віртуальних активів і якщо НБУ визначає порядок обороту на території України тих ВА, які забезпечені валютними цінностями, то НКЦПФР є основним регулятором, який визначає порядок обігу усіх інших видів ВА, видає ліцензії/дозволи, є суб’єктом державного фінансового моніторингу для постачальників послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, тощо.
Проте, через те, що Закон про ВА ще не набрав чинності, НКЦПФР, на момент написання, ще не визначила коло обовязків та завдань і ця робота ще буде проведена у майбутньому. Водночас, вже зрозуміло, що для отримання дозволу на здійснення діяльності з ВА, постачальники послуг будуть зобов’язані сформувати статутний капітал, запровадити KYC/AML-політики та виконати інші вимоги регулятора, а строк дії дозволу буде дорівнювати одному року.
Банківські та грошові перекази. Як вже було зазначено, віртуальні активи не будуть визнаватися платіжним засобом, а отже можливість придбання товарів/послуг за ВА буде відсутня. За таких обставин, переказом ВА буде вважатися переміщення віртуального активу з гаманця віртуальних активів однієї особи на гаманець віртуальних активів третьої особи. Разом з тим, переказ ВА, які забезпечені валютними цінностями (далі – ЗВА(ВЦ)), відповідно до Закону про валюту і валютні операції, може вважатися валютною операцією, оскільки «валютна операція – це операція, що має хоча б одну з таких ознак:
операція, пов’язана з переходом права власності на валютні цінності та(або)
права вимоги і пов’язаних з цим зобов’язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта;…».
Таким чином, переказ ВА підпадає під норми Закону України про валюту в частинах, що регулюють здійснення валютних операцій. Зокрема, банки та небанківські фінансові установи (НБФУ) можуть здійснювати операції виключно за наявності банківської ліцензії або ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій відповідно. У своїй ліцензії для НБФУ Національний банк зазначає, які саме валютні операції дозволяється проводити.
Регулювання майнерів. Майнери не охоплені Законом про ВА, разом з тим, заборона їхньої діяльності не передбачена жодним нормативно-правовим актом, а отже діяльність з майнингу не регулюється.
Текст даної публікації підготовлений та опублікований Державною службою фінансового моніторингу України, за сприяння Координатора проектів ОБСЄ в Україні («Огляд законодавства щодо регулювання віртуальних активів»).
